Дорогие друзья!

Все Вы всегда с нетерпением ждете отпуск, а дети каникул. Летом – чтобы купаться и загорать, совершать увлекательные лодочные прогулки.
Нередко, увлеченные отдыхом и игрой, вы забываете элементарные правила поведения на водоемах. Между тем вода не любит шуток и наказывает тех, кто пренебрегает правилами безопасности.
Помните! Кроме знания правил безопасного поведения на водоемах необходимы товарищеская взаимопомощь, хладнокровие, выдержка, а главное – предельная осторожность.
Если Вы попали в беду, или стали свидетелем несчастного случая на воде, сообщайте об этом по телефону экстренного реагирования:
единая служба спасения 101.

Правила безопасного поведения на воде

Запрещается:

Заходить в воду без разрешения взрослых.

Устраивать на воде опасные игры.

Находиться в воде более 20 минут.

Прыгать с обрывов.

Заплывать за буйки и переплывать водоемы.

Далеко отплывать от берега на надувных матрацах и кругах.

Забираться в плавательные средства (лодку, байдарку и т. д.) с воды, садиться на борта.

Купаться при отрицательной рекомендации врача.

Не плавайте в одиночку: в случае опасности товарищ поможет тебе.

Не следует плавать сразу после еды.

Не плавайте в незнакомом месте без взрослых.

Не ныряйте в незнакомом месте.

Не плавайте в очень холодной воде.

Не плавайте в грязной воде.

Отдельное НЕЛЬЗЯ, касающееся детей :

· Нельзя оставлять детей без присмотра возле воды.

· Разрешать купаться в незнакомых местах, тем более прыгать с обрывов.

· Разрешать далеко заплывать.

· Заходить в воду без надувных кругов и дальше чем по пояс, если ребенок не умеет плавать.

Если что-то произошло в воде, никогда не пугайтесь и не кричите. Во время крика в легкие может попасть вода, а это как раз и есть самая большая опасность!!!

ЕСЛИ ВЫ НАЧИНАЕТЕ ТОНУТЬ:

При судороге ног:

позовите находящихся поблизости людей на помощь;

постарайтесь глубоко вдохнуть воздух, расслабиться и свободно погрузиться в воду лицом вниз;

возьмитесь двумя руками под водой за голень сведенной ноги, с силой согните колено, а затем выпрямите ногу с помощью рук, делая это несколько раз, пока можете задерживать дыхание;

при продолжении судорог до боли щипайте пальцами мышцу;

после прекращения судорог смените стиль плавания или некоторое время полежите на спине, массируя руками ногу, затем медленно плывите к берегу.

! Повышают вероятность возникновения судорог резкие движения, чрезмерное напряжение мышц. Поэтому, находясь долго в воде, старайтесь почаще менять стили плавания и не пытайтесь плавать быстро, чтобы не перегружать мышцы.

Вы захлебнулись водой:

не паникуйте, постарайтесь развернуться спиной к волне;

прижмите согнутые в локтях руки к нижней части груди и сделайте несколько резких выдохов, помогая себе руками;

затем очистите от воды нос и сделайте несколько глотательных движений;

восстановив дыхание, ложитесь на живот и двигайтесь к берегу;

при необходимости позовите людей на помощь.

Некоторая информация практического применения вышеперечисленных способов спасения

Безопасность отдыха — пожалуй, одна из самых актуальных тем летом.

Особенно, если этот отдых активен и сопряжен с водной стихией. О том, как свести возможные опасности к минимуму мы и поговорим в этой статье.

На отдыхе
Странно, но факт: тонут в основном те, кто умеет плавать, потому что увеличение степени свободы ведет к увеличению степени опасности. Общество спасения на воде со дня своего создания, с 1872 года, учит самым простым правилам безопасного поведения:

• не нырять в незнакомых местах;

• не заплывать за буйки;

• не выплывать на судовой ход и не приближаться к судам;

• не плавать на надувных матрасах или камерах;

• не купаться в нетрезвом виде.

Кроме того, не следует купаться раньше чем через час-полтора после приема пищи, нельзя подавать ложных сигналов бедствия.

Нарушение этих правил остаются главной причиной гибели людей на воде. В Украине каждый год тонут до 2 тысяч человек, из них 70 процентов взрослых — в состоянии опьянения. Другая главная причина гибели на воде — сначала самоуверенность, а потом страх. И от того и от другого часто спасают знания.

Например, у пловца сводит ногу. Зная, что это обычная ситуация, надо на несколько секунд погрузиться с головой в воду и, распрямив ногу, сильно рукой потянуть на себя ступню за большой палец. При судорогах не теряйте самообладания, старайтесь удержаться на поверхности воды и громко зовите на помощь. Попав в сильное течение, плывите по нему, стараясь приблизиться к берегу. Попав в водоворот, наберите в легкие как можно больше воздуха, погрузитесь в воду и, сделав рывок в сторону по течению, всплывайте на поверхность. Если запутались в тине — ложитесь на спину, выплывайте откуда приплыли.

Дети любят кататься на самодельных плотах, надувных матрацах и камерах. Это также таит в себе опасность. Самодельный плот может в любой момент перевернуться, а надувные матрацы и камеры может легко унести ветром далеко от берега. При катании на лодке нельзя в ней баловаться, раскачивать ее, вставать, меняться местами, перегибаться через борт. Не допустимы игры с удержанием «противника» под водой — он может захлебнуться.

Одновременно с умением плавать необходимо научиться и отдыхать в воде.

• Первый способ — лежа на спине (спокойно расправив руки и ноги, закрыть глаза, лечь головой на воду и расслабиться, слегка помогая себе удержаться в горизонтальном положении).
• Второй способ — сжавшись «поплавком»
• (вздохнуть, погрузить лицо в воду, обнять колени руками и прижать к телу, сдерживая выдох медленно выдыхать в воду, а затем — опять быстрый вдох над водой и снова «поплавок»).

Отдохнув, надо опять плыть к берегу. Не теряйте энергию на страх, утешьте себя мыслью, что бояться поздно — надо действовать.

Разумеется, все эти советы нужны, если вы вообще умеете плавать. Научить плавать своего ребенка — обязанность, такая же, как научить переходить улицу. Уверенно держаться на воде можно научиться за 5 — 7 дней. И это первый шаг к безопасности.

Что делать, если на ваших глазах тонет человек? Прежде всего, дать себе секунду на размышление. Нет ли рядом спасательных средств? Ими может быть все, что увеличит плавучесть человека (спасательный круг, лодка и т.д.).

Если вы добрались до тонущего вплавь, надо максимально учитывать течение воды, ветер, расстояние до берега. Приближаясь, старайтесь успокоить и ободрить выбившегося из сил пловца. Если это удалось, и он может контролировать свои действия, пловец должен держаться за плечи спасателя. Если нет — обращаться с ним надо жестко и бесцеремонно, чтобы спасти его и сохранить свою жизнь.

Коротко техника безопасности выглядит так. Подплыв к утопающему, надо поднырнуть под него и, взяв сзади одним из приемов захвата (классически — за волосы), транспортировать к берегу. В случае если утопающему удалось схватить вас за руку, шею или ноги, освобождайтесь и немедленно ныряйте — инстинкт самосохранения заставит потерпевшего вас отпустить.

Если человек уже погрузился в воду, не бросайте попыток найти его на глубине, а затем вернуть к жизни. Вытащив на берег, очистите нос и рот потерпевшего от тины и песка. Затем положите пострадавшего животом на свое колено и, сильно нажав, выплесните воду из желудка и дыхательных путей. Далее следует уложить пострадавшего на спину и начать искусственное дыхание. Если у потерпевшего не бьется сердце, его надо сочетать с прямым массажем сердца.

Напоследок вернемся к первому эшелону защиты человека — не оказываться в экстремальной ситуации, но если оказались, применяйте уже известное нам обязательное условие защиты — действуйте.

Помощь утопающему

При оказании помощи тонущему человеку следует быстро осмотреться в поисках какого нибудь плавсредства (лодки, водного велосипеда, доски серфинга, автомобильной камеры, надувного матраса). При их отсутствии надо попытаться найти какой нибудь подходящий плавающий предмет – “изъять” у ближайшего ребенка надувную игрушку, взять мяч, вылить из пластиковой бутылки газировку, прихватить резиновый сапог, который, перевернутый вверх тормашками, прекрасно держится на воде, надуть воздухом два три всунутых друг в друга полиэтиленовых мешка…

Дополнительные объемы воздуха очень желательны, так как утопленник обязательно попытается утащить вас на дно. При отсутствии подходящих плавсредств следует плыть к утопленнику вдвоем – втроем, предварительно скинув обувь и мешающую одежду. Причем плыть быстро, но не спеша, чтобы остались силы для оказания помощи.

! Люди, оставшиеся на берегу, должны, не теряя времени, вызвать “Скорую помощь”. Если они не додумались до этого сами, прикажите им это сделать.

Если, для того чтобы приблизиться к утопающему, вы используете лодку или он тонет недалеко от берега, для его спасения можно использовать спасательный круг или бросательные концы. В идеале – спасательный конец Александрова, состоящий на вооружении осводовских спасателей.

Он состоит из 30 метрового линя (по простому – веревки), заканчивающегося петлей, по сторонам которой закреплены два пенопластовых или деревянных поплавка, а на конце груз массой 250 – 300 г. Обычно это матерчатый мешок, набитый песком или мелкой крошкой пробки. Вы, хорошенько размахнувшись, бросаете груз в сторону пострадавшего, он надевает петлю через голову под руки. После чего его лишь остается отбуксировать к лодке или берегу, грудью или спиной вперед.

При отсутствии промышленных бросательных концов можно использовать любую попавшуюся на глаза веревку, например снятую с якоря у какого нибудь близкого рыбака. При отсутствии лодки вам придется оказывать помощь, что называется, “в контакте”. Для чего, приблизившись к месту аварии на несколько метров, надо в нескольких крепких выражениях объяснить, чтобы утопленник за вас не хватался, а нежно взялся одной рукой за ваше плечо и, активно бултыхая ногами, помог вам плыть.

Если уговоры не помогают, надо применить силу! Подплыть сзади и ухватить тонущего человека за волосы или обхватить левой рукой вокруг шеи, приподнять над водой лицо и тащить на берег. Некоторые памятки разрешают оглушить или слегка придушить утопающего, чтобы он не мешал его спасать. Ну, значит, и оглушайте. Он вам потом за это только спасибо скажет.

Если утопающий успел схватить вас за руки, шею или одежду и потянул на дно, не стесняйтесь, лупите его побольней, чтобы вернуть рассудок, или, лучше, вдохните побольше воздуха и погрузитесь на несколько метров в воду. Инстинкт самосохранения заставит его отпустить вас.

Если вы опоздали и утопленник пошел ко дну, в первую очередь запомните место, где вы в последний раз видели его голову. Для чего обратите внимание на ориентиры на берегу сзади и спереди себя, И начинайте нырять. Если вода прозрачная – с открытыми глазами. Если мутная – на ощупь, проверяя дно.

! После одного двух неудачных нырков прекращать поиски нельзя! Человека можно вернуть к жизни после пятиминутного пребывания в воде. А в холодной воде – и через двадцать тридцать и даже больше минут! Так что ищите. Ищите!..

Сразу, после того как вы вытащили пострадавшего из воды на берег (или даже в лодку), начинайте его оживление. Откройте рот. Если там песок, ил, тина, поверните голову набок и очистите ротовую полость пальцем. Затем перегните пострадавшего через свое колено так, чтобы голова оказалась ниже уровня желудка, и несколько раз сильно надавите сверху, чтобы удалить воду из легких. И продолжайте давить, пока она выходит.

После чего уложите пострадавшего на твердую поверхность, расстегните ему пояс и пуговицы на одежде и начинайте реанимационные мероприятия: искусственное дыхание и непрямой массаж сердца. Продолжать их необходимо до приезда “Скорой помощи”. Пусть даже она приедет только через час!

Для помощи тонущему человеку НАДО :

· Быстро найти лодку или плавучие предметы (доску серфинга, автомобильную камеру, надувной круг, пластиковые бутылки и пр.). В лодку взять веревку.

· Попросить людей вызвать “Скорую помощь”.

· Без плавсредств подплывать к утопающему вдвоем – втроем.

· Крикнуть утопающему, чтобы он не хватался за вас, и, подплыв сзади, обхватить рукой вокруг шеи и плыть с ним к берегу.

· Если он тянет вас ко дну, оглушить его ударом или нырнуть поглубже, и тогда он отпустит вас. В этом случае утопающего лучше транспортировать, ухватив за волосы.

· Когда человек утонул раньше, чем вы до него доплыли, следует по координатам на берегу запомнить это место и, ныряя, найти его.

· Вытащив пострадавшего из воды, необходимо быстро очистить ему ротовую полость, положив животом на колено, выдавать из легких воду и начать реанимационные мероприятия.

Кроме отдыха на воде, существует еще одна возможность оказаться в воде – попытки перехода водоемов по льду. Например, в местах, где нет мостов, пытаясь сократить путь или отправившись на зимнюю рыбалку.

Друзья! Мы понимаем, что отдых есть отдых, но мы заботимся, прежде всего о ВАШЕЙ безопасности!

Нарушение правил пребывания на базе отдыха «Незабудка-2» влечет за собой выселение туриста и отправку его домой!

ПРАВИЛА ПОВЕДЕНИЯ ОТДЫХАЮЩИХ

НА БАЗЕ ОТДЫХА «НЕЗАБУДКА-2»

По прибытии на базу отдыха «Незабудка-2» отдыхающие обязаны предъявить в регистратуру паспорт, справку лечебного учреждения об отсутствии противопоказаний для пребывания в местах массового отдыха.

Размещение отдыхающих на базу отдыха «Незабудка-2» производится администрацией в соответствии с местами заранее забронированных или местами, которые есть на момент заселения отдыхающих.

Смена белья на базу отдыха «Незабудка-2» производится через каждые 7 дней.

База отдыха «Незабудка-2» обеспечивает отдыхающих первой медицинской помощью. Доставки больного в больницу осуществляется скорой медицинской помощью по вызову работников базы отдыха «Незабудка-2».

Отдыхающие обязаны бережно относиться к имуществу базы отдыха «Незабудка-2». В случае порчи имущества администрация составляет соответствующий акт и стоимость ущерба погашается виновными туристами.

Администрация оставляет за собой право на досрочное выселение потребителя предоставляемых услуг проживания, в случае нарушения последним режима и Правил пребывания на базе отдыха «Незабудка-2» без компенсации стоимости оплаченных услуг. При необходимости обращаться в правоохранительные органы.

Не привозить на территорию пансионата домашних животных.

Противопоказания для отдыха:

- любые заболевания в периоде обострения;

- все формы туберкулеза различных органов и систем;

- ревматизм в активном и межприступном периоде, до снятия с диспансерного учета;

- гипертоническая болезнь;

- эпилепсия, другие судорожные припадки и их эквиваленты;

- острые психические заболевания и реактивные состояния;

- сахарный диабет, тиреотоксикоз;

- заразные, паразитарные заболевания кожи (чесотка, грибковые поражения);

- энурез;

- заболевания в период не ранее 5 лет после стихания острого процесса;

- приобретенные и врожденные пороки сердца и сосудов, в том числе оперированные;

- заболевания крови и кроветворных органов;

- бронхоэктатическая болезнь, бронхиальная астма;

- язвенная болезнь желудка и 12-перстной кишки;

- острый нефрит, пиелонефрит, хронический нефрит, хронический гастрит и тонзелит, почечно-каменная болезнь, врожденные аномалии почек, сопровождающиеся нарушением их функции.

Туристу разрешается:

Участвовать во всех спортивно – развлекательных мероприятиях.

Распоряжаться свободным от мероприятий временем по собственному усмотрению, не нарушая правил внутреннего распорядка базы отдыха.

Проявлять инициативу в проведении культурно-развлекательных мероприятий.

Прекратить пребывание по личным причинам с обязательным уведомлением Заказчика (остаточная стоимость проживания не возвращается).

Турист обязан:

Соблюдать порядок в комнатах и на территории базы отдыха «Незабудка-2».

Бережно относиться к окружающей природе.

Не употреблять наркотические и токсические препараты, не злоупотреблять спиртными напитками.

В случае недомогания немедленно обращаться к медработникам.

Выполнять требования администрации базы отдыха, касающихся правил пребывания на базе отдыха «Незабудка-2».

Соблюдать правила личной безопасности.

В случае возникновения чрезвычайной ситуации немедленно сообщить администрации.

Не  допускать порчи имущества базы отдыха.

Купаться только в отведенных для этого местах.

Соблюдать тишину в комнатах и на территории базы отдыха «Незабудка-2» после окончания всех развлекательных мероприятий.

Предупреждать администрацию в случае отъезда из базы отдыха «Незабудка-2» больше, чем на сутки.

Покидая комнату, закрывать дверь.

Туристам категорически запрещается:

В случае временного отсутствия туриста на  территории базы отдыха , более суток, турист обязательно должен уведомить об этом администрацию базы отдыха  ( стоимость услуг проживания и питания  не возвращается).

Использовать острые, воспламеняющиеся, взрывоопасные предметы в играх.

Разжигать костры в отсутствие работников базы отдыха.

Мангалы разжигаются в специально отведенном месте.

Собирать и употреблять дикорастущие растения. Употреблять наркотические средства.

Курить в зданиях и месте проживания.

Допускать грубость и развязность в общении со сверстниками и работниками базы отдыха.

Самовольно присваивать личные вещи других туристов.

Наносить материальный ущерб имуществу базы отдыха.

Провоцировать конфликты между другими туристами и участвовать в них.

Вступать в драки, наносить моральный и физический ущерб окружающим.

Посещать необорудованный пляж, и другие опасные зоны.

Выносить на пляж матрацы и постельное белье, принадлежащие базе отдыха.

Переселяться из комнаты в комнату без разрешения администрации.

Выбрасывать мусор, отходы, окурки на территорию базы отдыха «Незабудка-2».

Устанавливать в номерах электрические и газовые печки.

Оставлять без внимания включенные электроприборы.

Развешивать и сушить вещи на электрооборудовании.

Администрация базы отдыха «Незабудка-2» не несет ответственности за сохранность материальных ценностей и документов отдыхающих, турист должен сам заботиться о личных вещах.

ІНСТРУКЦІЯ  З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ПРО ЗАХОДИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

НА ОБ’ЄКТАХ

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Територія бази відпочинку повинні бути забезпечені пожежним інвентарем і устаткуванням, згідно затвердженого переліку.

1.2. Весь персонал бази відпочинку зобов’язаний знати розташування засобів пожежегасіння і вміти користатися ними при виникненні пожежі, у тому числі: вогнегасниками всіх типів, пожежними кранами з брандспойтами, азбестовою полотниною, піском.

Відпочиваючі бази відпочинку також повинні знати основні правила пожежогасіння, правила поведінки з електроприладами та місцем та паління. Працівники та відпочиваючі бази відпочинку повинні розписуватися у журналі реєстрації інструктажів з питань пожежної безпеки.

1.3. Весь персонал бази відпочинку, незалежно від місця роботи, при виявленні пожежі в на своїй або на суміжній території зобов’язаний негайно:
- сповістити про це телефоном адміністратора бази відпочинку;
- повідомити в пожежну команду за телефоном 101;
- прийняти особисто необхідні заходи для ліквідації пожежі.

1.4. Забороняється захаращувати проїзди, місця переходів, виходів і доступи до первинних засобів пожежегасіння. Користуватися пожежним інвентарем для господарських потреб і з іншою метою забороняється.

1.5. Забороняється зберігати у номерах для розміщення відпочиваючих легкозаймисті і пальні рідини, лаки, фарби і розчинники.

1.6. Мастильні, обтиральні матеріали повинні зберігатися в спеціально відведених місцях у металевих шухлядах із кришками.

1.7. Паління на території бази відпочинку дозволяється тільки в спеціально відведених місцях, обладнаних металевою урною або бетонною урною .

1.8. Освітлення, електроустаткування і пускова апаратура у вибухонебезпечних цехах повинні бути у вибухозахищеному виконанні.
1.9. При виконанні вимог даної інструкції, правил і норм з пожежної безпеки, що могло призвести чи спричинити пожежу, нещасний випадок або аварію, винні несуть відповідальність у дисциплінарному чи судовому порядку, в залежності від характеру наслідків.

2 КЛАСИФІКАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА ПО СТУПЕНЯМ ПОЖЕЖНОЇ НЕБЕЗПЕКИ
Усі виробництва за пожежною небезпекою підрозділені на категорії А, Б, В, Г, Д, Е.
А – рідина, газ з температурою спалаху пари до 28°С;
Б – рідина, газ з температурою спалаху вище 28°С до 61°С ;
В – рідина, газ з температурою спалаху вище 61°С;
Г – неспалені речовини у гарячому стані;
Д – неспалені речовини в холодному стані;
Е – неспалені гази, що вибухають без подальшого горіння.

3 ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОТИПОЖЕЖНИХ ЗАХОДІВ
3.1 Кожна особа, яка працює на території повинна пройти інструктаж з правил пожежної безпеки і за правилами поводження при пожежній тривозі.

4. РОБІТНИК ПОВИНЕН ЗНАТИ:
4.1 Особливо пожежонебезпечні ділянки, а також спеціальні місця для паління. Курити на території та у приміщеннях бази відпочинку строго ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

4.2 Місце, де знаходяться первинні засоби пожежегасіння (шухляди з піском і лопатами, вогнегасники, азбестова полотнина тощо).

4.3 Правила користування засобами пожежогасіння й інвентарем у кожному конкретному випадку (загоряння дерева, папера, електропроводки тощо).

Особи, які відповідають за пожежну безпеку, повинні:
- здійснювати постійне спостереження за виконанням протипожежного режиму на території об’єкту;

- слідкувати та забороняти відпочиваючим готувати у номерах бази відпочинку;
- знати властивості матеріалів і сировини, що застосовується, ступінь небезпеки і вибухонебезпечності ділянок виробництва;
- знати засоби пожежогасіння та місцезнаходження вогнегасних засобів.
При прийманні чи здаванні зміни перевіряти наявність і справність первинних засобів пожежогасіння, а у випадку виявлення несправності чи їх відсутності, сповіщати про це відповідальній особі за пожежну безпеку.
Забезпечувати виконання попереджувальних протипожежних заходів, вчасно повідомляти про пожежу й організовувати до прибуття пожежної команди гасіння пожежі силами особового складу добровільних пожежних дружин і інших робітників.

5. МОЖЛИВІ ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ПОЖЕЖІ
5.1. Кожен працюючий повинний знати, що найчастіше загоряння чи вибух відбуваються від недотримання правил експлуатації та ремонту обладнання.
5.2. Слід знати, що пожежа може відбутися:
5.2.1. Від несправності електропроводки, від коротких замикань, поганого контакту, від несправності запобіжника або ел.автомата, від перевантаження електромережі і т.д.
5.2.2. Від недотримання правил протипожежної безпеки при виконанні ремонтних робіт.
5.2.3. Від вибуху вибухонебезпечних газів або пари з повітрям.
5.2.4. Від недотримання правил збереження пальних матеріалів.
5.2.5. Від диверсійного акту.                                                                                                                                                                5.2.6. Від приготування їжі на електроплитах та газових примусах.                                                                                             5.2.6. Від паління в кімнатах та не в відведених місцях.
6. ПРОТИПОЖЕЖНИЙ РЕЖИМ У ПРИМІЩЕННЯХ
6.1. На території бази відпочинку, в номерах для відпочинку і допоміжних приміщень куріння дозволяється лише в спеціально відведених місцях.
6.2. Територія бази відпочинку повинна утримуватися в чистоті, не допускається захаращення проходів, проїздів і виходів. У зимовий час дороги повинні бути очищеними від снігу.
6.3. Для тимчасового збереження відходів повинні бути встановлені спеціальні ємності або шухляди, які повинні періодично очищуватись.
6.4. Силова й освітлювальна електропроводки повинні відповідати вимогам існуючих правил електричних установок.
6.5. Засоби вогнегасіння (вогнегасники) повинні регулярно перевірятись і мати маркування з позначенням терміну їх придатності.

7. НЕБЕЗПЕКА ПРИ КОРИСТУВАННІ ВІДКРИТИМ ВОГНЕМ
7.1. Усі ремонтно-монтажні роботи із застосуванням відкритого вогню проводяться тільки з дозволу начальника  адміністратора бази відпочинку. Письмовий дозвіл на проведення робіт повинен знаходитись у виконавців робіт протягом усієї роботи.

7.2. Місця, де виконуються зварювання й установка зварювальних агрегатів, повинні бути очищені від матеріалів у радіусі 5м.

8. ПОВЕДІНКА ПРИ ВИНИКНЕННІ ПОЖЕЖІ
8.1. При виникненні пожежі робітник повинен негайно вжити наступних заходів:
8.1.2. Припинити всі роботи, не пов’язані з ліквідацією аварії.
8.1.3. Вивести з приміщення робітників, не зайнятих аварійними роботами.
8.1.4. Викликати пожежну команду за телефоном 101.
8.1.5. Виконувати роботи щодо ліквідації пожежі із застосуванням захисних засобів.

8.2. По приїзді підрозділу воєнізованої пожежної команди до місця пожежі, робітник інформує адміністрацію бази відпочинку.
8.2.1. Про місце, розмір і характер пожежі.
8.2.2. Про заходи безпеки при роботах з ліквідації пожежі.
8.2.3. Про вжиті заходи з ліквідації пожежі.
8.2.4. Про види допомоги, яка потребується від підрозділу ВПК.

9. ЧЛЕНИ ДПД ПОВИННІ:
- знати, дотримуватись і вимагати від інших дотримання протипожежного режиму на території та в приміщенням бази відпочинку і на робочому місці;

- знати свої обов’язки за табелем бойового розрахунку і, у випадку пожежі, брати активну участь у його гасінні;

- стежити за готовністю до дії засобів пожежогасіння, про усі виявлені несправності доповідати начальнику дружини, при можливості самому усувати ці несправності;

- виконувати розпорядження начальника дружини і підвищувати свої пожежо-технічні знання.

10. ВИКОРИСТАННЯ ПЕРВИННИХ ЗАСОБІВ ПОЖЕЖОГАСІННЯ ТА ВНУТРІШНЬОГО ПРОТИПОЖЕЖНОГО ВОДОГОНУ (ПОЖЕЖНИХ КРАНІВ)
Для гасіння пожежі використовуються первинні засоби пожежогасіння та внутрішні пожежні крани водогону, які розташовані в адмінбудинку.
До первинних засобів пожежогасіння відносяться вогнегасники. За видом вогнегасної речовини вогнегасники розподіляються на вуглекислотні і порошкові.

Загальні відомості про будову та принцип роботи вогнегасників:
Загальний принцип роботи вогнегасників полягає в утворенні надлишкового тиску в корпусі, під дією якого речовина подається на місце пожежі.
Вибір типу та виду вогнегасників в залежності від фізико-хімічних властивостей горючих речовин:
Успішне гасіння пожеж пов’язане з правильним вибором типу й виду вогнегасника.
Класифікація пожеж дозволяє обрати необхідний вогнегасник, бо в клас об’єднано пожежі, які пов’язані з горінням речовин, що мають подібні характеристики. Для успішної боротьби з пожежами та з метою запобігання використання непризначеного, або неефективного для гасіння того чи іншого класу пожежі вогнегасника необхідно знати ці класи, їх символи вказані на корпусах вогнегасників.
Класи пожеж:

На корпусі вогнегасника розміщена інформація про клас пожежі, для гасіння якої може бути використаний той чи інший вогнегасник.
Символи, які позначають класи пожеж, для яких не призначений той чи інший вогнегасник, позначені червоною діагональною смугою, проведеною з лівого верхнього кута до нижнього правого.
Маркування вміщає інформацію про діапазон температур експлуатації та різні попередження, наприклад: “Не використовувати для гасіння електроустановок під напругою”. Інша частина маркування вміщує відомості про термін перезарядки, масу вогнегасника, вид робочого газу та ін. Для кожного типу вогнегасника встановлюється термін перезарядки та перелік необхідних перевірок, про що наведено у паспорті на вогнегасник.

Порошкові вогнегасники: використовуються для гасіння пожеж класів “А” (крім вогнегасника з порошком ПСБ-3), “В” і “С”.
а) При гасінні пожежі класу “А” вогнегасний порошок необхідно подавати до осередку пожежі, переміщуючи струмінь з боку в бік з метою збиття полум’я. Після того, як полум’я збито, треба наблизитись і покрити усю поверхню речовини, що горить і особливо окремі осередки шаром порошку, при цьому порошок подається переривчатими порціями.
б) Під час гасіння пожежі класу “В” струмінь порошку спочатку подають на найближчий край, переміщуючи насадок з боку в бік для покриття пожежі по усій ширині. Подачу порошку слід робити безперервно при повністю відкритому клапані, переміщуючись уперед і не залишаючи позаду й з боків непогашені ділянки, намагаючись постійно підтримувати у зоні горіння порошкову хмару.
в) Під час гасіння пожежі класу “С” струмінь вогнегасного порошку необхідно спрямувати в струмінь газу майже паралельно газовому потоку.
г) Під час гасіння електроустановок струмінь вогнегасного порошку слід спрямовувати безпосередньо у джерело полум’я.
З метою недопущення електротравматизму при застосуванні порошкових вогнегасників необхідно дотримуватися вимог техніки безпеки, а саме:
- відстань від краю насадки вогнегасника до струмопровідних частин електроустановок повинна бути не менше 1,0 метра;
- застосовувати вогнегасники для електроустановок, які знаходяться під напругою тільки до 1000В.

Вуглекислотні вогнегасники: застосовуються для гасіння пожеж класу “В” і електроустановок. Під час гасіння пожеж класу “В” розтруб має бути спрямований в осередок вогнища пожежі, що знаходяться найближче до оператора. Під час гасіння потрібно виконувати рухи розтрубом з боку в бік, просуваючись уперед.
При гасінні електроустановок тактика аналогічна до користування порошковими вогнегасниками.
З метою недопущення електротравматизму при застосуванні вуглекислотних вогнегасників необхідно дотримуватися вимог техніки безпеки, а саме:
- відстань від краю розтрубу вогнегасника до струмопровідних частин електроустановок повинна бути не менше 1,0 метра;
- застосовувати вогнегасники для електроустановок, що знаходяться під напругою до 10000 В;
- після приведення в дію вогнегасника не торкатися незахищеними частинами тіла його розтрубу (температура на зовнішній поверхні розтрубу – 70°С, що приведе до обмороження).
Застосовуються вогнегасники ОУ-2 (вогнегасник вуглекислотний ємністю 2 л).
Вуглекислотний вогнегасник ОУ-2 являє собою сталевий балон ємністю 2 л, у горловину якого на конусному різьбленні увернутий вентиль з латуні із сифонною трубкою і запобіжним пристроєм. У корпусі вентиля з двох сторін маються штуцера, один із яких призначений для установки запобіжника, а інший для приєднання розтруба снігоутворювача.
Запобіжний пристрій складається з мембрани, прокладки і корпуси запобіжника. Вуглекислота в балоні вогнегасника знаходиться під тиском 170 атм., тому вентиль піддається гідравлічному іспиту в 225 атм. Вогнегасник пломбується двома пломбами – одна встановлюється на маховику, а інша – на запобіжнику.
Вага заряду вогнегасника ОУ-2 дорівнює 1,5 кг. Кожен вогнегасник має паспорт. Вуглекислотні вогнегасники повинні перевірятися не рідше 1 разу на три місяця і перезаряджатися, якщо вага вуглекислоти складає 1,25 кг.

Експлуатація вуглекислотних вогнегасників
Вогнегасник працює короткочасно, тому при користуванні їм для гасіння пожеж необхідно діяти швидко і рішуче в такому порядку:
а) узяти вогнегасник лівою рукою за ручку і швидко вийняти з підвіски;
б) повернути розтруб убік палаючого предмета правою рукою, повернути маховичок вентиля проти годинної стрілки до упору;
в) розтруб вогнегасника направити на вогнище. Рідкі палаючі речовини (спирт, ацетон, мінеральна олія) слід гасити, починаючи з краю вогню, прагнучи перекрити струменем вуглекислоти всю поверхню палаючої рідини. Струмінь вуглекислоти до рідких палаючих речовинам, що можуть бути розбризкані, слід підводити з нахилом до палаючої поверхні. При користуванні вогнегасником не слід нахиляти балон у горизонтальне положення, тому що в цьому випадку порушується нормальна робота вогнегасника, газ виходить з нього через розтруб, не роблячи тиску на масу рідкої вуглекислоти. Тоді ні снігоутворення, ні охолодження палаючої речовини не відбудеться. Необхідно пам’ятати, що вуглекислий газ ускладнює подих, а при влученні в організм у великих концентраціях викликає ядуху з утратою свідомості.
Після застосування вуглекислотних вогнегасників у закритих приміщеннях останнє необхідно провітрити. При нормальних температурах і тиску обсяг вуглекислотного газу в 400-500 разів більше обсягу рідкої вуглекислоти. Температура в приміщенні, де зберігаються вогнегасники, не повинний перевищувати +30°С.

При застосуванні усіх типів вогнегасників необхідно дотримуватись наступних загальних правил безпеки:
- не проходити повз пожежу в пошуках вогнегасника, тому що тупикове приміщення може стати для вас пасткою;
- гасіння здійснювати з навітряного боку;
- у разі невдалого гасіння відразу ж залишити приміщення і очікувати на допомогу. Ваше знання обставин допоможе тим, хто прийде на допомогу;
- під час гасіння одночасно кількома вогнегасниками не здійснювати гасіння струменями вогнегасної речовини, спрямованими назустріч один одному. Після закінчення гасіння відходити необхідно обличчям до вогнища;
- при наявності запасного вогнегасника з вогнегасною речовиною охолоджувальної дії зробити обробку нагрітих поверхонь з метою попередження повторного займання.
Однією з умов успішного використання вогнегасників є виконання правил розміщення вогнегасників на об’єкті.
Вогнегасники мають розміщуватись з урахуванням зручності обслуговування, нагляду, користування, а також досягнення умов найкращої видимості з різних точок зору. Тому в адмінбудинках вони розташовуються на висоті не більше 1,5 м., від рівня підлоги у легкодоступних та помітних місцях, а саме: в коридорах біля сходових кліток, в шафах пожежних кранів (“ПК”), розташованих на кожному поверсі біля сходових кліток (на дверцях пожежних кранів є відповідні покажчики), а також біля входу або виходу із пожежонебезпечних приміщень.
Вогнегасники, розміщені поза приміщеннями, або у неопалюваних приміщеннях , які не призначені для експлуатації, необхідно знімати на холодний період. У таких випадках на пожежних щитах та стендах має бути розміщена інформація про місце розташування найближчого опалюваного приміщення, де зберігають вогнегасники протягом визначеного періоду.
При використанні “ПК” для гасіння пожежі треба враховувати, що вода є струмопровідною рідиною і застосовувати її для пожежогасіння електроустановок, що знаходяться під напругою, або направляти струмінь води в їх сторону категорично забороняється